ОБЪЯВЛЕНИЯ
ПРОПОЗИЦІЇ щодо впровадження в Україні цифрової рентгенодіагностики в рамках національних програм боротьби із захворюваннями на туберкульоз та СНІД, а також надання допомоги онкологічним хворим у 2007-2010 роках

Розділ „Флюорографія"

1. Поступово протягом 4-х років замінити флюорографію цифровою скринінговую рентгенографією і створити регіональні електронні системи обліку рентгенологічних обстежень органів грудної порожнини (електронні картотеки).

Щорічно в країні проводиться понад 21.0 млн. флюорографічних і 6.0 млн. рентгенографічних обстежень органів грудної порожнини. Близько 2-х млн. рентгенографічних досліджень дублюють флюорографічні, що веде до перевищення встановленого НРБУ-97 обмеження променевого навантаження на пацієнта при профілактичних обстеженнях в 1 мЗв.
Цифрові рентгенівські зображення, отримані за допомогою приймачів високого розрізнення (4.0 пари ліній на мм), за інформативністю перевищують плівкові рентгенограми 30х40 см та 35х35 см майже в1.5 рази, що дозволяє виключити необхідність рентгенографічних дообстежень при виявленні патології при профілактичному обстеженні і завдяки цьому на 2.0 млн. скоротити кількість рентгенографічних досліджень органів грудної порожнини.
Встановлення у протитуберкульозних диспансерах замість цифрового флюорографу базової цифрової рентгенографічної системи дає можливість підвищити ефективність використання рентгенодіагностичного обладнання, тому що така система дозволяє проводити весь спектр рентгенографічних досліджень і таким чином виявляти не тільки легеневий, а й позалегеневий туберкульоз. Оскільки за допомогою базової цифрової рентгенографічної системи проводяться всі рентгенографічні дослідження, то її доцільно встановлювати замість флюорографів у міських та районних поліклініках, спеціалізоіаних медичних частинах, де навантаження на флюорограф не перевищує 10.0-12.0 тисяч пацієнтів на рік. В цьому випадку замість флюорографу та 2-х рентгенодіагностичних комплексів необхідний обсяг рентгендосліджень у медичному закладі забезпечать один рентгенодіагностичний комплекс та базова цифрова рентгенографічна система. А це означає додаткове скорочення потрібних одиниць рентгенівської техніки.
В теперішній час необхідна кількість скринінгових досліджень виконується за допомогою 1800 флюорографів, серед котрих близько 400 - цифрові. При переході до цифрової скринінгової рентгенографії такий самий обсяг досліджень може бути забезпечений за допомогою 1400 цифрових рентгенівських систем на базі стаціонарних (900) та пересувних (500) флюорографів. Тобто протягом 4-х років потрібно закупити лише близько 1000 одиниць такого обладнання: 600 - стаціонарних та 400 - пересувних (скорочення на 400 одиниць). Якнайменше замість 200 стаціонарних цифрових флюорографів доцільно закупити базові цифрові рентгенографічні системи, що дозволить саме на таку кількість одиниць скоротити потрібний парк рентгенодіагностичного обладнання. Для додаткового скорочення витрат на перехід до цифрової скринінгової рентгенографії 200 стаціонарних працюючих в медичних закладах флюорографів можуть бути переведені на цифрову технологію шляхом дообладнання їх цифровими приймачами високого розрізнення з одночасною заміною в них пристроїв живлення та рентгенівських випромінювачів. При цьому ресурс флюорографів подовжується на 7 років, а витрати на переведення їх на цифрову технологію скорочуються на 20%.
Перехід від флюорографії до цифрової рентгенографії дозволяє заощадити на кожній тисячі обстежень близько 1000.0 гривень, тобто частина потрібних коштів буде заощаджена на видаткових матеріалах, які в Україні, за винятком електроенергії, не виробляються. На сьогодні завдяки впровадженню в клінічну практику цифрової рентгенографії на видаткових матеріалах вже заощаджено понад 6.0 млн. гривень, що дозволяє купити 20 нових цифрових скринінгових рентгенографічних систем.

Перехід до цифрової рентгенографії дозволить:
1. Підвищити якість діагностичних зображень і мінімізувати технологічний брак, що веде до підвищення виявляємості патології органів грудної порожнини.
2. Зменшити в 10 разів опромінення пацієнтів та гарантувати виконання вимог Закону України „Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" та НРБУ-97.
3. Підвищити продуктивності роботи стаціонарних та пересувних флюорографічних кабінетів.
4. Відмовитися від шкідливого фотохімічного процесу та плівкового архіву (звільняються приміщення та усувається необхідність здавати срібловміщуючі матеріали).
5. Створити радіологічні інформаційні мережі з можливістю швидкого доступу до необхідної діагностичної інформації та регіональні електронні картотеки з метою обліку всіх рентгенологічних досліджень органів грудної порожнини та виключення їх дублювання, що дасть можливість зменшити кількість досліджень органів грудної порожнини приблизно на 2.0 млн.
6. Скоротити витрати на видаткові матеріали (рентгенівську плівку, хімреактиви та електроенергію), що дозволяє при правильному використанні цифрового обладнання заощадити витрачені на його закупівлю кошти протягом 3-4-х років.

Пропозиції.

1. Протягом 4-х років щорічно закуповувати:
стаціонарних цифрових флюорографів - 50 одиниць - 50 х 300000.0 грн.= 15.0 млн. грн.;
пересувних цифрових флюорографів - 100 одиниць - 100х460000.0 грн.=46.0 млн. грн.;
базових цифрових рентгенографічних систем - 50 - 50х380000.0 грн.= 19.0 млн. грн.
Всього: 4х80.0 млн. грн. = 320.0 млн. грн.

2. Протягом 4-х років щорічно 50 працюючих стаціонарних флюорографів переводити на цифрову технологію:
50 х 250000.0грн. =12.5 млн. грн.
Всього: 4 х 12.5 млн. грн. = 50.0 млн.

Таким чином, для переходу від флюорографії до цифрової скринінгової рентгенографії потрібно протягом 4-х років витратити 370.0 млн. грн., або 92.5 млн. грн. на рік.

Економічне обгрунтування пропозиції.

Для профілатичного обстеження 22.0 млн. осіб протягом 5 років потрібно:
- при використанні плівкової флюорографії:
1800 флюорографів вартістю 160.0 тис. грн. на суму 288.0 млн. грн.;
флюорографічної плівки та реактивів на суму 55.0 млн. грн.;
рентгенівської плівки для дообстежень у 2-х проекціях на суму 2.0 млн.осіб х 5 років х 11.0 грн.= 110.0 млн. грн.
Всього: 453.0 млн. грн.;
- при цифровій скринінговій рентгенографії:
обладнання на суму 370.0 млн. грн. та витратних матеріалів на суму 22.5 млн. грн.
Всього: 392.5 млн. грн.
Тільки за рахунок витратних матеріалів протягом 5 років завдяки переходу до цифрової рентгенографії заощаджується понад 60.0 млн. грн.
За рахунок скорочення необхідної кількості обладнання додатково буде заощаджено не менше 50.0 млн. грн.
Таким чином, протягом 5-ти років за рахунок переходу до цифрової скринінгової рентгенографії витрати на профілактичні обстеження зменшаться більше як на 110.0 млн грн.
При цьому на порядок буде зменшене променеве навантаження на обстежуваних, а інформативність діагностичних зображень на порядок підвищиться, що дозволить рентгенологам своєчасно виявляти не тільки туберкульоз, а й рак легень та іншу патологію органів грудної порожнини.

Розділ „Рентгенодіагностика"

У випадку виявлення патології при профілактичному рентгенологічному обстеженні пацієнта направляють до спеціалізованого медичного закладу: протитуберкульозного, онкологічного або кардіологічного диспасеру, обласної чи центральної міської лікарні. Для виключення втрат діагностичної інформації при роздруківці цифрового зображення на рентгенівській плівці, доцільно діагностичну інформацію передавати в електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних мереж або магнітно-оптичних носіїв. Щоб у спеціалізованих медичних закладах могли аналізувати первинну цифрову рентгенодіагностичну інформацію (а це ще дасть можливість мінімізувати потрібну кількість роздруківок цифрових зображень на рентгенівській плівці), доцільно мати в них не менше одного цифрового рентгенодіагностичного комплексу для загальної рентгенодіагностики. В теперішній час в мережі лікувально-профілактичних закладів МОЗ є 25 обласних лікарень, 2 центральні міські лікарні (Київ і Севастополь), 45 онкологічних диспансерів, 120 протитуберкульозних диспансерів і приблизно стілки же кардіологічних. З урахуванням обласних центрів СНІД, центральних міських лікарень у містах з населенням понад 100.0 тисяч осіб та лікарень швидкої медичної допомоги для мінімізації роздруківок цифрових рентгенівських зображень на рентгенівській плівці доцільно перевести на цифрову технологію близько 300 рентгенодіагностичних комплексів на 3 робочі місця. Сьогодні в медичних закладах України працює вже понад 100 цифрових рентгенодіагностичних комплексів на 2 і 3 робочі місця, але лише 20% з них встановлено у спеціалізованих медичних закладах МОЗ. Таким чином, потрібно близько 280 цифрових рентгенодіагностичних комплексів на 3 робочі місця.

Перехід до цифрової рентгенодіагностики дозволить:
1. Підвищити якість діагностичних зображень і мінімізувати технологічний брак, що дасть можливість рентгенологу більш точно встановити діагноз або виявити динаміку патологічного процесу.
2. Об'єктивізувати рентгеноскопічні дослідження за рахунок їх запису у пам'ять комп'ютера.
3. Зменшити опромінення пацієнтів при проведенні як рентгенографічних, так і рентгеноскопічних досліджень.
4. Скоротити час отримання рентгенологом діагностичної інформації та підвищити продуктивність роботи рентгенівських кабінетів.
5. Створити радіологічні інформаційні мережі з можливістю швидкого доступу до необхідної діагностичної інформації та внутрілікарняні електронні картотеки з метою удосконалення її обліку та використання.
6. Скоротити не менше як вдвічі витрати на видаткові матеріали (рентгенівську плівку, хімреактиви та електроенергію). За плівковою технологію проводитимуться фактично тільки томографічні дослідження.

Пропозиції.

1. Протягом 4-х років щорічно закуповувати 70 цифрових рентгенодіагностичних комплексів з режимами цифрової рентгеноскопії та цифрової рентгенографії високого розрізнення (не менше 3.6 пари ліній на мм):
70 х 750000.0 грн.= 52.0 млн. грн.;
Всього: 4 х 52.0 млн. грн. = 208.0 млн. грн.

Економічні розрахунки.

В теперішній час в Україні щорічно на рентгенівську плівку витрачається близько 50.0-55.0 млн. гривень. Якщо за рахунок впровадження цифрової рентгенодіагностики скоротити ці витрати на 80%, то за 5 років кошти, вкладені в цифрове рентгенівське обладнання, будуть повністю повернуті. При цьому потрібно ще мати на увазі те, що цифрове рентгенівське обладнання за рахунок вітчизняного виробництва буде купуватися за гривні, а заощаджуватися (тобто повертатися) буде валюта, тому що рентгенівська плівка сьогодні в Україні не виробляється.

Крім того, якщо в останні 3 роки у спеціалізованому медичному закладі був встановлений плівковий рентгенодіагностичний комплекс на 3 робочі місця, то для його переведення на цифрову технологію потрібно лише 240.0 тисяч гривень, тобто у такому випадку заощаджується додатково понад 500.0 тис. грн.

Впровадження цифрової рентгенодіагностики дозволяє не тільки в комплексі покращити всі показники якості рентгенологічного процесу, а й отримати помітний економічний ефект. Завдяки цифровим технологіям рентгенологічні дослідження стають більш ефективними та безпечними для пацієнтів.